Розвиток креативного потенціалу школярів на уроках мови та літератури

Опис досвіду роботи.

«Розвиток

креативного потенціалу школярів

 на уроках мови та літератури»

   Професія вчителя в усі часи залишалася найбільш шанованою, але одночасно і найважчою. Справжній Вчитель — завжди трохи загадка... Що робить вчителя Вчителем? Що ним керує? Можливо, любов до свого предмета і хороша професійна підготовка? А може, особиста привабливість чи вміння доступно викладати знання? Чи особливі риси характеру? Що саме? Загадка... Але вміння передати свій досвід молоді, тим, хто входить у самостійне життя — це, безперечно, талант.  

     Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до використання нових ідей, задумів, підходів та рішень. Тому працюю над темою «Розвиток креативного потенціалу школярів на уроках мови та літератури».

Сучасних методистів цікавлять різні аспекти цієї проблеми, про що свідчать праці М. Вашуленко, Л. Скуратівського, Г. Шелехова, О. Кучерук.

Спираючись на психолого-педагогічні дослідження Т. Баришевої, В. Кан-Калика, М. Никандрова  ставлю перед собою завдання як створити  умови  для утвердження атмосфери творчості,   допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність  спрямовувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток креативних  здібностей дитини.    У  книзі «Сто порад учителю» В. Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»

       Одним із кроків підвищення ефективності уроків словесності є впровадження разом із традиційними методами навчання і нових, сучасних - інтерактивних технологій навчання.

         Уроки мови та літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка :

Ø       розвиває творчі здібності учнів;

Ø      сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки;

Ø      диференціює та індивідуалізує процес навчання;

Ø      стимулює роботу з додатковою літературою;

Ø      розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення;

Ø      формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

       Передових педагогів всіх часів об’єднувало бажання і вміння працювати, аналізувати результати своєї роботи, своїми індивідуальними якостями впливати на становлення учнів, як творчо мислячих, високоморальних, соціально адаптованих особистостей.    

   Мова та література - це  предмети у шкільному розкладі, які дають унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів.  Тому у своїй роботі я відмовляюся від практики "нав'язування" дітям чужих      або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу . Прагну, щоб учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, тому опрацьовую технології розвитку критичного мислення школярів.

     У своїй роботі керуюся систематикою освітніх цілей, відомою освітянам як "піраміда Блума", вона прийшла до нас не так давно з американської системи освіти.

         Як відомо, американський учений та педагог Бенджамін Блум ще у 1956 році розмістив у певній послідовності (знизу вгору у вигляді піраміди) освітні цілі: знання — розуміння — застосування — аналіз —синтез — оцінювання. Як бачимо, в основі піраміди лежать ті цілі, які ми звикли вважати основними (знаннєвий рівень). Американська ж освіта зорієнтована на розвиток навичок мислення високого рівня: аналіз, синтез, оцінювання (вершечок піраміди).

       Найкраще демонструє "піраміду Блума" в дії проектна технологія. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.

        Наприклад,  пропоную учням створити віртуальний музей Т.Г.Шевченка. Для цього вони мають, по-перше, ознайомившись із статтею у підручнику, проаналізувати життєвий та творчий шлях письменника.

       По-друге, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про письменника. По-третє, синтезувати новий продукт — уявний музей Т.Г.Шевченка.

Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, цікаво і захоплено працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

         Звичайно, враховую особистісні інтереси, досвід, побажання, думки, переконання, внутрішній стан учнів.    

        Тому, зокрема, на уроках літератури використовую особистісні запитання. Наприклад, розпочинаючи  вивчати оповідання «Федько-Халамидник» В.Винниченка, запитую у дітей: «Чи погоджуєтеся ви з думкою, що речі, зовнішній вигляд, вчинки можуть багато розповісти про героя? Розгляньте щоденник свого сусіда за партою, подивіться на його зовнішній вигляд. Чи може щоденник "розповісти", з якою метою його власник ходить до школи, а зовнішній вигляд «сказати» про охайність товариша?  А що розповідає нам про Федька «…Чуб йому стирчаком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз на бакир, іде, не поспішає». Такі особистісні запитання допомагають учням якнайкраще налаштуватися на сприйняття художнього тексту.

         "Жити − значить мати проблеми, вирішувати їх — означає рости інтелектуально", — справедливо вважав Конфуцій.

           Проблемність — це одна із найважливіших ознак сучасного уроку літератури. Тому у своїй педагогічній скарбничці  використовую технологію проблемного навчання.

          Унікальність її в тому, що вона дає змогу дітям вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

    Наприклад, під час вивчення творчості Лесі Українки ставлю проблемне запитання: «Як ви гадаєте, людина народжується з певним характером чи виковує його собі сама? Які риси Лесиного характеру імпонують вам? Що в житті письменниці головне талант чи праця?»

    «Що вартніше у житті людини – гроші чи порядність? За Карпенком –Карим «Сто тисяч»?»                 

         Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано.  Я стараюсь опановувати такі  педагогічні технології, які б допомогли мені зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, творчим, демократичним.

            Багаторічна шкільна практика показала, що за умов підбору відповідних методів навчання діти створюють творчі продукти більш високого художнього і грамотного рівня.

       «Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі… Отже, гра, її організація - ключ в організації виховання», - говорив А.С. Макаренко.

      Велике значення для творчого, пізнавального і розумового розвитку дітей мають ігрові моменти на уроках. Вони зацікавлюють їх, дають змогу виявити себе, продемонструвати свої вміння, перевершити інших. На уроці використовую:

        - кросворди;

        - літературні вікторини;

        - ігри-змагання; («Що? Де? Коли?», «Розумники й Розумниці»);

        - ігри-вправи.

      Проводжу такі нетрадиційні уроки: урок-казка, урок-аукціон, урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" .

    Уроки, на яких учитель є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні, але без них обійтися теж не можна. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, суть якого полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання.

          Оскільки,  наші  класи мало наповнені, використовуючи технологію кооперативного навчання, практикую роботу в малих групах, роботу в парах, "Карусель", "Акваріум".     

           Робота учнів у малих групах спрямована на виконання певного завдання або вирішення якоїсь проблеми. Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості Г.Сковороди, працюють малі групи: "Журналісти", "Мудреці", "Літературознавці", "Дизайнери", "Маркетологи", кожна з яких отримує своє завдання. Наприклад, "журналісти" опрацьовують біографічний матеріал, "мудреці" знайомляться з байками Г.Сковороди та роблять висновок щодо повчальності його творів, "літературознавці" проводять невеличке дослідження афоризмів, з'ясовуючи їх значення, роблять висновок щодо впливу творів на читачів. "Маркетологи"і «Дизайнери» створюють загальну аргументовану рекламу творчості Сковороди. Потім кожна група, презентуючи результати своєї роботи, ознайомлює решту учнів з певним аспектом життя і творчості відомого філософа, тобто відбувається активний процесс взаємонавчання учнів.

         Під час роботи в парах пропоную школярам виконати такі завдання: обговорити проблему та запропонувати шляхи її вирішення; взяти інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера щодо того чи іншого питання, твердження ; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається.

          Використовую фронтальні технології інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це - обговорення проблеми у загальному колі, "Мікрофон", "Незакінчене речення", "Мозковий штурм", "Навчаючи - вчуся", "Дерево рішень" та ін.

Креативні методи навчання дають змогу створити на уроці атмосферу творчості, неординарності. Це один із способів зробити дитину розкутою, активувати її впевненість у свої силах, налаштувати на успіх, розвивати творчі здібності. Впливаючи на сферу дитини, стимулюю бажання співпереживати з героєм, глибше пізнати твір, разом з цим вводжу дітей у малознане наукове поле, де потрібен пошук, дослідження. Сьогодні дуже важко зацікавити учня, «примусити» його вийти за рамки буденного, звичайного. Тому будую заняття нетрадиційно за змістом, формою, організацією навальної діяльності.

1. В своїй практиці використовую мотиваційні тренінгові вправи, наприклад:

«Незакінчені речення»

Мета: визначення своїх очікувань від заняття.

Час — до 5 хв.

Кожному учневі пропоную записати такі незакінчені речення:

а) від уроку я чекаю…

б) від однокласників я очікую…

в) від себе я очікую…

г) мета, яку я маю намір досягти сьогодні.

Це завдання допоможе провести й рефлексію мислення в кінці уроку, якщо використати такі запитання:

а) цікавим на уроці виявився…

б) мені було легко…

в) труднощі виникали…

2. Креативні тренінгові вправи:

«Перетворення»

Мета: надати можливість самовираження; розвиток творчого мислення.

Час — 5 хв.

Пропоную учням завершити кілька речень на зразок:

«Як би я був, …. то», «Чому я не хотів би бути ….».

        Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" уроки. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовуються на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто демонструю восьмикласникам навчальний фільм «Сто тисяч» за Карпенком-Карим, а створюю проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомляю учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі деталі із самого твору. Водночас  даю проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення фільму (або якби ви були режисером, щоб змінили?). Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, прочитати сам твір, ознайомитися з додатковою інформацією про письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за "пірамідою Блума".

         Інша інноваційна технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає створення учнями комп'ютерних продуктів: публікації, презентації, webсайту, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп'ютерними програмами "Publisher" та "Power Point".

   Можна організувати і провести урок, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу, то сприймається він як сучасне шоу — не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці мови та літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути художній твір, засвоїти програмовий матеріал з мови.

         Звичайно, після таких уроків не кожен учень стане письменником чи генієм. Але вчителю словеснику не слід вважати це своїм недопрацюванням.  Тому що справжня творчість сама себе стимулює і сама по собі є нагородою для людини. Адже основне наше завдання – навчити своїх вихованців творчо мислити, хоч ким би вони стали в майбутньому.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

        «Освіта – найвеличніше з усіх земних благ, але тільки тоді, коли вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна»

                                                                                                Р.Кіплінг

Список використаної літератури

1.Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті. — К.: Шкільний світ, 2001. — 16 с.

2.Концепція  гуманітарного розвитку України на період до 2020р

3.Концептуальні засади освіти для сталого розвитку.

4.О.М.Пєхота, А.З Кіктенко, О.М.Любарська. Освітні технології. Навчально-методичний посібник./ К.;Видавництво А.С.К., 2003.

5. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури./Тернопіль; Астон, 2005.

6. Педенко Н.І. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках словесності / Н.І. Педенко // Вивчаємо українську мову і літературу. — 2006. — №32, с. 2-12.

7. Капелюх Г.С.Щоб творчий вогник не погас./ Дивослово.-2006,-№3.

8. Мірошник С. Творчі роботи на основі асоціацій./ Дивослово. – 2003,-№2.

9. Перехресна О. розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури. / Дивослово.-2003.-

10. Фіть А. Педагогічні технології./ Українська мова і література. -2010.-№24.

11. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Методичний посібник. / К., 2002.

12. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання./Х.:Вид. гр. “Основа”, 2004.

13. Пометун О.І, Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / К.: А.С.К., 2004.

14. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. / Х.: Вид. гр. “Основа”, 2010.

15. Голобородько К.Ю., Ткаченко Н.П. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури. / Х.: Вид. гр. “Основа”, 2007.

16. Інтелектуальні ігри з української мови та літератури. / Х.: Вид. гр. “Основа”, 2004.

17. Гамалій А.П. Ігри та цікаві вправи з рідної мови. / К. 1998.

18. Сухомлинський В. А. Серце віддаю дітям. / К.,1988